Пишаємося, що українські.

Єршов Андрій Перович

Радянський програміст і математик, один з творців «шкільної інформатики», лідер в області теорії й автоматизації програмування, основні праці якого охоплюють теоретичне й системне програмування, мови програмування, теорію схем програм, мішані обчислення.

     Завдяки унікальним здібностям наукового передбачення, А. П. Єршов одним перших у країні усвідомив ключову роль обчислювальної техніки в прогресі науки й суспільства й з початку 80-х рр. почав активно займатися педагогічною діяльністю, спрямованою на просування програмування, а потім й інформатики в систему освіти, а також масову свідомість.

     В 1985-86 рр. А. П. Єршовим разом із групою співавторів були підготовлені й випущені пробні навчальні посібники для середніх навчальних закладів «Основи інформатики й обчислювальної техніки» (частина I і частина II — для 9-10 класів) і під його науковим керівництвом почалося викладання інформатики як навчального предмета у всіх школах Радянського Союзу.

Глушков Віктор Михайлович

Основоположник інформаційних технологій в Україні, засновник і директор Інституту кібернетики АН УРСР (1962-1982), віце-президент Академії наук УРСР (1962-1982), академік АН УРСР (1961) і АН СРСР (1964), лауреат Ленінської премії (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії УРСР (1970).З 1962 року директор Інституту кібернетики АН УССР. В цьому Інституті під його науковим керівництвом було розроблено ЕОМ "Киев" і першу в Україні та колишньому СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення "Днепр". Попередниками персональних комп'ютерів стали машини для інженерних розрахунків "Промінь" (1963), "Мир-1" (1966), "Мир-2" (1969), у яких було реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею ступеневого мікропрограмного управління.

Лебедєв Сергій Олексійович

Засновник вітчизняної обчислювальної техніки, академік АН УРСР (1946), академік АН СРСР (1953), лауреат Ленінської премії (1966) та Державних премій СРСР (1950, 1969).

1946 року С. О. Лебедєва запрошено в Київ на посаду директора Інституту електротехнiки (з 1963 року Інститут електродинаміки АН УРСР). У тому ж роцi його обирають дiйсним членом Академiї.

Михалевич Володимир Сергійович 

Учений у галузі економічної кібернетики, академік Академії наук СРСР(1984) і Національної академії наук України (1973), заслужений дiяч науки і технiки України (1990), лауреат Державної премiї України (1973) і Державної премії СРСР (1981). Директор Iнституту кiбернетики iменi В. М. Глушкова НАН України (1982-1994).

       Ним особисто і в співавторстві опубліковано понад 200 наукових праць, у тому числі біля 20 монографій. Основні праці з теорії оптимальних рішень, розробки математичного апарату економічної кібернетики. Приймав участь у створенні високопродуктивних ЕОМ, пакетів програм, формуванні напрямів розвитку інформатики. 

Поради до ЗНО.

1. Насолоджуйся навчанням

Наш мозок побудований таким чином, що людині приносить задоволення процес пізнання нового й цікавого.Приділи достатньо часу, щоб знайти матеріали (якщо ти готуєшся сам) або викладача, з яким тобі буде цікаво й комфортно працювати.

2. Збери всі пазли в одну картинку. 

На жаль, шкільна освіта пропонує опановувати історію як набір тем, тому дуже часто пересічному учневі реально важко прослідкувати зв’язок між різними темами. Ти вивчив історію за програмою 7 класу,  і не бачиш жодного зв’язку з темами, які опрацьовуєш у 8 класі. Насправді, спробуй зрозуміти історію як загальну картину світу в минулому. Склади усі «пазли» окремих тем в єдине зображення.

3. Не зациклюйся на датах

Скільки запитань у ЗНО вимагають впізнати конкретну дату? Насправді, не так багато. Тому не став собі за мету опанувати всі дати, їх надто багато. Вивчи основні базові дати, а далі сприймай історію як лінію часу. Важливіше розуміти, що ця подія відбулась раніше, тому що вона стала передумовою наступної події. Намалюй стрічку часу до кожного періоду історії, познач основні дати — і чітко побачиш послідовність.

4. Ще раз про логічне мислення

Не плутай логіку з вгадуванням. Як показує досвід минулого року, знайшлось більше 10% абітурієнтів, які не вгадали на прохідний бал. Логіка — зовсім інше. Історія — це логіка подій. Старайся кожну подію пов’язувати з наступною, яка стала її наслідком. Важливо розуміти логіку подій та встановлювати причино-наслідкові зв’язки між ними.



5. Аналізуй зміст запитання

50% правильної відповіді — це правильне прочитання і розуміння запитання. Особливо звертай увагу на історичні джерела. У такому запитанні можуть міститись підказки. 

6.Будь собою

Ти – унікальна особистість, шукай свій особливий шлях розуміння предметів яких складаєшь!